ІНКЛЮЗІЯ – МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЛЯ ДИСКРИМІНОВАНИХ

Такими дискримінованими категоріями наразі є селяни, сільські громади, фермери і сільські території, насамперед, щодо умов  сформованого середовища їхнього функціонування: доступу до ресурсів, можливостей, державної підтримки тощо. 

Експерт ГО «Платформа знань – аграрний розвиток та сільські інновації» Ольга Попова 8 листопада 2018 р. взяла участь у роботі ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору». У своїй доповіді «Стратегічні напрями інклюзивного сільського розвитку» вона акцентувала увагу на причинах актуалізації інклюзивності на сучасному етапі цивілізаційного розвитку, чіткому вписуванні її у контекст сталого розвитку з фокусуванням на соціально-економічних завданнях.

Оновлена тріада суспільного розвитку виглядає як «людина, планета, процвітання»: люди, завдяки кращим можливостям (доступу до ресурсів, базових благ, освіти, інфраструктури, інновацій тощо)  здатні забезпечити собі й нащадкам процвітання. Аспекти економічної інклюзії стосуються створення умов для гідної зайнятості, підвищення платоспроможності внаслідок одержання вигод від економічного зростання широкими верствами населення і формування на цій основі попиту внутрішнього ринку. Враховуючи окреслені рамкові підходи інклюзії, експерт  виокремила деякі стратегічні напрями інклюзивного сільського розвитку – щодо посилення селоцентризму (врахування специфіки і потреб сільського сектору в усіх національних політиках та на практиці), гармонізації аграрного і сільського розвитку, переважної підтримки державою і місцевим врядуванням малих виробників в отриманні доходів, розвитку сільської інфраструктури. В умовах децентралізації влади важливо руралізувати місцеве самоврядування, для чого потрібно законодавчо закріпити захист інтересів периферійних сільських громад у рамках новостворених масштабних міських, селищних і сільських ОТГ, не допускати централізації повноважень і функцій на рівні їх адміністративних центрів. Слід розширювати участь громадян у прийнятті рішень, особливо на місцевому рівні.

У контексті інклюзивності є потреба змінити фокус щодо політики, управління, державної підтримки, місцевого врядування.

Як повідомлялось раніше, визначено ключові напрями досліджень у період після 2015 року. Вони спрямовані на вирішення проблеми нерівномірного розподілу доходів в аграрній сфері. У якості методологічної основи для її розв’язання  можуть бути використатні принципи теорії інклюзивного розвитку.