20 Жов

«Децентралізація: місцеві бюджети 159 об‘єднаних територіальних громад» – думка експерта

Нещодавно Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оприлюднило фінансово-аналітичний матеріал «Децентралізація: місцеві бюджети 159 об‘єднаних територіальних громад» завдяки якому можна «…порівняти та відобразити динаміку виконання показників місцевих бюджетів територіальних громад за І півріччя 2015 року, до їх входження до складу добровільно об‘єднаних територіальних громад (від авт. далі – ОТГ), та за І півріччя 2016 року, після добровільного об‘єднання цих громад…». Проведений аналіз є досить інформативним та надає можливість детально ознайомитися із станом формування місцевих бюджетів ОТГ в розрізі областей України та, безпосередньо, в розрізі самих ОТГ.

За висновками Міністерства доходи загального фонду 159 ОТГ з врахуванням офіційних трансфертів у І півріччі 2016 року зросли у 7 раз, порівняно із І півріччям 2015 року. Складається враження, що, дійсно, заходи з бюджетної децентралізації досить позитивно вплинули на фінансову спроможність бюджетів ОТГ. Проте, самостійність органів місцевого самоврядування, яка є однією із основних ідей бюджетної децентралізації, визначається не лише обсягом фінансових ресурсів, але і причиною їх збільшення.

В умовах України є декілька факторів, що вплинули на зростання доходів бюджетів ОТГ у 2016 році: інфляція, зміна перерозподілу податків між бюджетами різних рівнів, величезні суми цільових трансфертів. Так, податкові надходження бюджетів 159 ОТГ у І півріччі 2016 року склали 42,8% всіх доходів, а офіційні трансферти з державного бюджету – 57,2% (у ОТГ Чернівецької області трансферти досягли рівня 73,0%, Волинської області – 72,4%, Хмельницької області – 64,4%). Крім того, освітня субвенція у 2016 році зросла у 39 раз, медична субвенція – у 19 разів! У таких умовах важко прив‘язати вищезазначений ріст фінансових ресурсів із економічним розвитком регіонів.

Слід пам‘ятати – трансферти та інша фінансова допомога від центральних органів влади це тимчасові кошти: сьогодні їх держава виділяє, а завтра – ні. Тому, якщо не опиратися на власні можливості в акумулюванні податкових та неподаткових доходів – органи місцевого самоврядування ні за яких обставин не отримають самостійність у виконанні своїх повноважень, а отже, ні про яку децентралізацію говорити не доцільно.

На зростання доходів бюджетів ОТГ вплинув і той факт, що протягом 2015 року податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в повній мірі надходив з сільських, селищних бюджетів та бюджетів міст районного значення до районних бюджетів (до 2015 року ПДФО закріплювався за бюджетами базового рівня у розмірі 25,0%), тому його обсяг у І півріччі 2015 року був нульовим. З 01.01.2016 року почали офіційно функціонувати об‘єднані громади і ПДФО залишається у бюджетах ОТГ в розмірі 60,0%. Тому дані по ПДФО є непорівняними, що викривляє аналіз формування бюджетів ОТГ.

До прикладу, в ОТГ Рівненської області у І півріччі 2015 року надходження по даному податку були нульовими, а у І півріччі склали 10 млн. грн. або 15,0% від загального обсягу доходів бюджетів ОТГ (і так по кожній з областей України). Проте це не означає, що в цьому та інших регіонах, наприклад, збільшилася зайнятість населення, відбувся розвиток промисловості чи зменшився тіньовий сектор економіки. Відбувся чисто механічний перерозподіл коштів між місцевими бюджетами.

Слід відмітити і позитивні тенденції. Плата за землю в бюджетах ОТГ у І півріччі 2016 року збільшилася на 56,6%, єдиний податок – на 52,1%, акцизний податок – на 79,6%. Ріст відбувся, але не в 7 разів!

Тобто, бюджетна децентралізація поступово дає свій позитивний ефект на функціонування об‘єднаних громад. Україна повинна і далі іти шляхом реформ у бюджетній сфері і хвала всім органам центральної влади, що прикладають максимум зусиль для їх просування. Але не потрібно робити профанацію на тему, як чудово “живуть” місцеві бюджети! Ніби ми не живемо в Україні і не бачимо як “покращується” кожен день нашого життя. Необхідно громадянам показувати реальну картину ходу реалізації заходів із бюджетної децентралізації із усіма її плюсами і мінусами. Нічого поганого немає в тому, що існують прогалини, проблеми, труднощі. Це природний процес всіх реформ, не може бути все ідеально правильно і одразу ефективно. Потрібно це прийняти і розпочати все детально аналізувати, прислуховуючись до думок громадян, які найкраще знають «слабкі» місця реформи міжбюджетних відносин. Проблем є досить багато і настав час їх вирішувати. В іншому випадку, процес подальшого об‘єднання громад або не матиме свого розвитку, або це буде механічне укрупнення територій без якісних змін.

 

Серебрянська Діна
к.е.н., науковий співробітник відділу державних фінансів
ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”